Стіна без Яценюка: «Уазики» контрабандистів на Харків не пройдуть



Текст: Олександр Вовк

Стіна без Яценюка:»Уазики» контрабандистів на Харків не пройдуть

Проект «Європейський вал» – одностороння ініціатива уряду України з облаштування практично відсутнього до 2015 року кордону з РФ. Проект амбіційний та надкоштовний

Вперше ідея відгородитися стіною від північно-східних «братів» була озвучена ще навесні 2014 року. Тоді планувалося за півроку облаштувати 1920 км кордону сталевим загородженням з колючим дротом. З часом проект розрісся: тепер він включає в себе системи спостереження, сигнальні комплекси, контрольно-слідову смугу, вежі, рокади, бойові модулі та фортифікаційні споруди. А також земляний ров глибиною у 2 метри, та вал, у ключових місцях – бетонний.

Старт роботам був даний на початку вересня того ж 2014 року. Не будівництві тут же став активно піаритися тодішній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, що породило десятки інтернет-мемів та іншої народної творчості. Проте дуже скоро стало зрозуміло, що за голосними словами справа йде ганебно тихо: в лютому 2016-го Яценюк, перед уходом з посади, прозвітував про 200 км протитанкових ровів, 33 вежі і загалом 20% готовності. В липні данні були уточнені до, серед іншого, понад 230 км протитанкових ровів, 45 км контрольно-слідової смуги, 116 км рокадних доріг та майже 75 км захисної огорожі, зроблених за попередній рік. В серпні військова прокуратура почала порушувати справи за «відмив» мільйонів на цьому стратегічному об’єкті державної важливості. А у вересні екс-прем’єр Яценюк вже говорив про лише 12% готовності і хронічне недофінансування проекту.


Перші роботи з облаштування Стіни почалися на ділянці Харківського прикордонного загону у 2015 році, пізніше мали підключитися Луганська та Сумська області. План передбачав облаштування великого протитранспортного рову на ділянці Східного регіонального управління ДПСУ на державній межі з Росією, будівництво рокадних доріг уздовж всього кордону, встановлення паркану та інших інженерно-технічних споруд, облаштування контрольно-слідових смуг, опорних пунктів, розгортання нових підрозділів, встановлення систем відеоспостереження та придбання автономних бойових модулів.

Фінансування розбивалося за річними планами. Загальний обсяг – 4 млрд 19 млн грн. У 2015 році планувалося виділення 900 млн грн (протягом року Держприкордонслужба України (ДПСУ) на рахунки отримала 400 млн грн), у 2016 році – 1,2 млрд грн (реально надійшло 200 млн грн), на 2017 рік заплановано 1 млрд 325 млн грн (план зменшили до 200 млн грн). За словами помічника начальника Держприкордонслужби України Олега Слободяна, на початок літа на Стіну було виділено 30 млн грн (з початку року, – Ред.). Конкретно на Східне регіональне управління вже надійшло 6 млн грн: ці гроші пішли на завершення обладнання опорних пунктів та завершення обладнання кордону в Харківській області.

Наприкінці 2016 року Кабмін План інженерно-технічного облаштування державного кордону перекроїв у бік зменшення. Мовляв, немає грошей. У часі заходи розтягнули ще на два роки – до 2020 року.

Із самого початку будівництва на ділянці Східного регіонального управління ДПСУ, яке обслуговує фактично весь кордон із Росією, роботи проводилися тільки у двох областях – Харківській та Луганській. У Сумській області будівництво навіть не почалося, хоч це й було передбачено у 2016 році.

За 2015-2016 роки на східному кордоні вже витрачено 600 млн грн. У 2017 році на рахунки ДПСУ поступили ще 30 млн грн.

На що пішли гроші

Станом на середину червня 2017 року на східному кордоні збудовано:

1) протитранспортних ровів – 183,2 км (у Харківській області – 163,2 км, у Луганській області – 20 км);2) контрольно-слідових смуг – 49 км (все у межах Харківської області);3) рокадних доріг – 136 км (у Харківській області – 124,5 км, у Луганській області – 12 км);4) металевий паркан встановлений на межі завдовжки 70 км (у Харківській області – 69 км,у Луганській області – майже 2 км);5) збудовані дев’ять вогневих позицій і п’ять опорних пунктів із необхідними засобами ураження;6) придбані чотири бойові рухомі модулі «Тритон» (всі – у Харківській області);7) розгорнуто 7 нових підрозділів на ділянці Харківського прикордонного загону.8) завершена реконструкція трьох підрозділів (у тому числі відділ прикордонної служби «Тополі»та Управління Харківської авіаційної ескадрильї в Харкові).

У Держприкордонслужбі наголошують, що нові бойові модулі «Тритон» – дуже сучасна техніка, яка дозволяє автономно, але не перериваючи зв’язок із прикордонним загоном, нести службу на виїзді до 7 діб, вести відеофіксацію кордону. «Тритони» забезпечені центрами управління та координації з іншими прикордонними загонами, здатні миттєво передавати інформацію про порушення державної межі. При цьому прикордонники можуть управляти модулем, навіть перебуваючи в укритті.

Перші результати

Якщо порівнювати україно-російський кордон зразка 2014 та середини 2017 року, то різниця приголомшлива. До початку Проекту інженерно-технічного облаштування на кордоні, по суті, навіть не скрізь був колючий дріт. Були тільки рідкі смугасті стовпчики з табличками, що попереджали про державний кордон, однак нікого не зупиняли.

Станом на червень 2017 року інженерно-технічне обладнання українсько-російського кордону профінансоване на 17%. Більшість із цих коштів пішли на Харківщину, де, якщо взяти в купі, завдання з облаштування держмежі виконані на майже 80% (оснащення та комплектація прикордонних загонів, обладнання засобами комунікації, закуплена техніки тощо), хоча так звана «лінійна складова» – тобто очевидні рови, паркани тощо – облаштована на 12% протяжності кордону в межах області. По Луганській області роботи в цілому виконані тільки на 4%.

На ДПСУ просять не плутати. Головна мета інженерно-технічного обладнання україно-російського кордону полягає не у протистоянні можливому повномасштабному військовому нападу, а у запобіганні нелегальній міграції, контрабанді товарів і проникненні диверсійно-розвідувальних груп і члені незаконних бандформувань.

Прикордонники звітують: на ділянці відділу прикордонної служби «Дергачі», де встановлені плановані інженерно-технічні споруди, контрабанда звелася до нуля. Більшості місцевих, наприклад, у прикордонному селі Веселе довелося навіть виставити на продаж свої «УАЗики», які раніше використовувалися для перевезення контрабандних вантажів. Останні спроби переправлення незаконних мігрантів на відділі «Дергачі» фіксувалися аж восени 2016 року. Вартові держмежі визнають, що зараз ці потоки злочинці намагаються пустити в обхід ділянок, на яких роботи зі зміцненні кордону вже проведені.

Стіну хочуть будувати далі

Після конфіскації наприкінці квітня 2017 року 1,5 млрд доларів, що належали оточенню екс-президента Віктора Януковича, члени Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони заявили, що частину конфіскованого варто передати для інженерно-технічного обладнання російсько-українського кордону на сході.

«Ті кошти, які були повернуті в державний бюджет України, щонайменше 500 млн грн [необхідно] виділити, аби ті роботи, що мають бути закінчені, були зроблені та закінчені в строк, — заявив член комітету Андрій Тетерук. — Це зовсім не оборонна споруда. Це робота, що притаманна несенню служби Державною прикордонною службою. Всі інженерно-технічні споруди оборонного характеру посилюються та взаємодіють зі Збройними Силами України. Рішення нашого комітету буде цілком одностайним – підтримувати продовження облаштування державного кордону».

Секретар комітету ВРУ з питань національної безпеки та оборони Іван Вінник назвав інженерно-технічні споруди на східному українському кордоні «ментальним захистом» громадян. Він зауважив, що питання зведення «Стіни» на кордоні з Росією дуже болісно сприймається вищим політичним керівництвом держави-агресора.


«Путін, який мріяв створити Російську імперію на теренах Радянського Союзу, зазнав нищівної поразки тут, у Харківській області. Ось вона, ви її бачите. Якщо це побачити з рівня пташиного польоту, з рівня гелікоптера, то всім буде зрозуміло, що ми більше не разом із Російською Федерацією. І не ми з ними сварилися. Це вони нав’язали нам війну й отримали гідну та адекватну відповідь. Так, тут буде кордон, тут буде паркан, тут буде «Європейський вал», тут буде захист кожного громадянина України не тільки військово-правоохоронними заходами – це буде ментальний захист», — переконаний депутат.

Загалом з Росією ми маємо майже 2 тисячі кілометрів спільних кордонів, з них неконтрольованими залишаються більше 400 км у межах Донецької та Луганської областей. На Харківщині зведення Стіни хай і не так швидко, як хотілося, але рухається до завершення. На часі – продовження облаштування кордону в межах Луганської та Сумської областей, де проведено найменше робіт, а також продовження запланованих обсягів у Чернігівській та Харківській областях.

Які стіни будують у світі

Ідея укріплених кордонів сьогодні, як не дивно, є надзвичайно актуальною: європейські, близькосхідні та африканські країни одна за одною намагаються захиститися від непроханих гостей. Країни Прибалтики і Норвегія будують інженерно-технічні споруди для захисту своїх кордонів – також на межі з Росією. Усі попередні подібні проекти доводять, що стіну на кордоні може будувати ефективно та швидко.

1. Першою «стіною» у новітній історії стало розмежування між Північною і Південною Кореєю у 1953 році – 271 км кордону, по обидва боки якого розташовані вогневі точки, тунелі й мінні поля.

Стіна на кордоні США та Мексики

Стіна на кордоні США та Мексики

Стіна на кордоні США та Мексики

2. Найдовша серед стін розділяє США та Мексику. Розмежування завдовжки 900 км і заввишки 6 м з’явилося в 2006 році. «Стіна» відчутно сповільнила наркотрафік і потік нелегалів з Мексики. Американським платникам податків укріплений кордон коштує 3 млрд доларів щорічно.

3. Трохи поступається американській «стіні» індійська споруда – 550 км укріплень на кордоні із Пакистаном з’явилися в 2004 році. Чотириметровий паркан, який має підсвічування (його навіть видно із космосу), зменшив потік ісламістських терористів.

4. Ізраїль відмежувався від Палестини ще в 2002 році, побудувавши стіну завдовжки 703 км і заввишки до 8 м. Кордон посилений наглядовими постами й унікальною програмою «щит», яка автоматично ідентифікує ракету, випущену з території Палестини, і знищує її задовго до приземлення на ізраїльську землю. Обслуговування «стіни» коштує 260 млн доларів щорічно.

5. У 2012 році Греція відгородилася від Туреччини 11-кілометровою стіною, аби хоч якось призупинити потік нелегальних мігрантів з Близького Сходу. Спорудження, що коштувало 3,1 млн євро, не врятувало країну від біженців, які продовжують штурмувати Грецію з моря.

6. Мабуть, найбільшою у світі стане стіна між Саудівською Аравією та Іраком: одна з найбагатших країн земної кулі вирішила захистити 960 км кордону від бойовиків Ісламської держави. У проекті – комбінована система з парканів і канав, 5 шарів огородження зі сторожовими вежами, камери нічного бачення і датчики руху, вежі для спостереження, командні пункти, 1450 км оптичних кабелів і на додаток – 30 тисяч війська.

Стіна на кордоні Ізраїля та Палестини

7. Угорщина, яка наприкінці серпня закінчила установлення колючого дроту на кордоні з Сербією, із майже стаханівською швидкістю відгороджується від Румунії і Хорватії. Так уряд країни намагається захиститися від навали біженців з країн Близького Сходу та Африки. Словаччина синхронно з Угорщиною укріплює мобільними огородженнями власні кордони.

8. На початку червня на кордоні з Росією в Калінінградській області 2-метрову стіну почала зводити Литва. «Ми зобов’язані забезпечити належний контроль східного кордону Євросоюзу», — заявив прем’єр-міністр Литви Саулюс Сквернялісь. Паркан обладнають камерами нічного бачення та датчиками руху. До 20 грудня 2017 року Литва зведе 44,6 км стіни на спільному кордоні з Росією. Вартість проекту – 1,33 млн євро. До 2020 року Литва планує побудувати паркан і на білоруському кордоні.

Влада Естонії також заявила, що встановить 2,5-метровий паркан на кордоні з Росією. Про той же намір заявив і начальник прикордонної охорони Латвії Нормундс Гарбарс. За його словами, Рига має намір звести на кордоні з Росією паркан з колючим дротом загальною протяжністю 92 км.

9. Норвегія почала будувати 3,5-метровий паркан із сталевих прутів на кордоні з Росією в районі пропускного пункту Стурскуг-Борисоглібський восени 2016 року. Перешкода призначена для захисту країни від нелегального проникнення мігрантів з території Російської Федерації. Довжина огорожі складе 200 км.

10. Туреччина закінчила у червні будівництво стіни вздовж кордону з Сирією довжиною у 700 кілометрів. На стіні встановлене освітлення, сенсорна система та камери. Спостереження на кордоні буде здійснюватися також за допомогою безпілотників. Будівельні роботи були розпочаті і на кордоні з Іраном. Стіна на кордоні з Сирією має на меті запобігти інфільтрації на територію Туреччини ісламських терористів.

А поделиться?