Правозахисники розповіли про результати розслідувань вибухів на військових складах


Прокуратура та СБУ не бачать в цих подіях системностіРозслідування справи вибухів на військових складах відбувається неналежним чином. Прокуратура й СБУ не пов’язують події та не бачать системного зв’язку між усіма вибухами на арсеналах. Більшість потерпілих й досі не отримали матеріальної допомоги, адже виділені на це кошти були витрачені неналежним чином. Про це розповіли під

Розслідування справи вибухів на військових складах відбувається неналежним чином. Прокуратура й СБУ не пов’язують події та не бачать системного зв’язку між усіма вибухами на арсеналах. Більшість потерпілих й досі не отримали матеріальної допомоги, адже виділені на це кошти були витрачені неналежним чином. Про це розповіли під прес-конференції у «Главкомі» адвокат Центру стратегічних справ УГСПЛ, представник потерпілих у Сватовому Юлія Науменко, директор Центру стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало, координатор Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова.

Решетилова зазначила, що під час журналістського розслідування було з’ясовано, що вибухи в Сватовому були одним випадком із серії подібних. Очевидці зазначали, що бачили сторонні предмети, які летіли на склади.

«Я нагадаю, що вибухи в Сватовому сталися 29 жовтня 2015 року. В грудні 15 року відбувається займання складів у селі Вершина Запорізької області – артилерійські склади 72 бригади. Це не такий великий склад, як Сватовому, тому було дуже швидко локалізовано пожежу. Крім вибитих шибок, фактично великих збитків не було нанесено. І там, і в Сватовому очевидці говорили, що перед тим, як почалася пожежа, на склади летіли сторонні предмети. Вже в лютому 2016 року відбувається перше займання на складах у Балаклії. Повідомлялося, що нібито займання відбулося через скидання якихось  боєприпасів  з безпілотника», — розповіла координатор Медійної ініціативи за права людини.

За її словами, прокуратура та СБУ не бачать в цих подіях системності.

«Ми почали закидати прокуратуру та СБУ запитаннями, чи не бачать вони системності у цих трьох випадках. Ми отримали відповідь, що всі ці випадки розслідуються прокуратурами різних гарнізонів. Тобто Сватово — головна військова прокуратура, Запоріжжя – військова прокуратура запорізького гарнізону, Балаклія – харківський гарнізон. При цьому статті за якими розслідуються ці випадки різні. Сватово і Балаклія були розцінені як теракти, а Запоріжжя – диверсія», — розповіла Решетилова.

Також вона зазначила, що досі не було встановлено справжньої причини вибухів.

«Все відбувається за однією схемою. Спочатку порушується кримінальне провадження за статтею 113 (теракт або диверсія). Через декілька днів з’являється прокурор, який говорить, що тут немає диверсій, а є службова недбалість. Потім за своїх військовослужбовців заступається Генштаб Міністерства оброни України. Усе це інформаційно кипить тиждень, а потім увага до цього згасає. У нас залишаються нерозслідуваними головні моменти: чи це насправді були теракти і диверсія, чи інші фактори», — сказала Решетилова.

За словами координатора Медійної ініціативи за права людини, проти посадових осіб управління капітального будівництва Луганської військово-цивільної адміністрації порушені кримінальні провадження щодо нецільової розтрати коштів, в тому числі й на відновлення інфраструктури й компенсацію збитків, які нанесли вибухи у Сватовому.

«Кошти було виділено дуже дивно. Близько 50 мільйонів прийшли на рахунок обласної військово-цивільної адміністрації 29 грудня 2015 року. Тобто за два дні потрібно було використати всі ці кошти перед новорічними святами. Зрозуміло, що вони цього не могли зробити фізично і повернули ці кошти на рахунок казначейства. Міністерство економічного розвитку й торгівлі відповіло, що кошти були перераховані адміністрації, але вони їх потребували, адже повернули назад. Ось така дивна схема відбулася. Здебільшого компенсувалися збитки з місцевих бюджетів», — сказала Решетилова.

Також вона зазначила, що гуманітарну допомогу, якою займався фонд допомоги у Сватовому, потерпілі так і не отримали.

За словами Юлії Науменко, кошти за збитки приватному сектору не були відшкодовані.

«Мирні мешканці, які постраждали, постійно звертаються до органів державної влади — Кабінету міністрів та президента. Але вони отримають тільки відписки про те, що їх звернення передано на Луганську обласну адміністрацію. Така переписка вже ведеться 2 роки», — розповідає Науменко.

«Було назначено експертизу щодо збитків по 3000 об’єктів. Наразі проведено експертизу лише по 1000. Тобто 2 роки експертиза лише по 1000 об’єктів, лишилося ще 2000. Скільки нам чекати на ці експертизи? Потерпілі навіть не можуть звернутися до суду, адже не встановлений розмір збитків, який їм нанесений», — сказала адвокат.

Науменко зазначила, що досі немає підозрюваних у цій справі.

Також правозахисники розповіли куди звертатися для відшкодування збитків унаслідок вибухів на військових складах.

Пропонуємо переглянути запис прес-конференції:

А поделиться?