Кривава аварія у Харкові: справа щодня обростає новими версіями та фактами


Унаслідок аварії померли шестеро людей.

Не хочуть зараз навіть чути про гроші дві родини на Харківщині. Ті, чиє життя фактично переїхав «Лексус», що влетів на тротуар на людному перехресті. Загиблих там — уже шестеро. Цього тижня не стало зовсім юної Діани Берченко. Батьки втратили свою доньку — однолітку Олени Зайцевої, яка і наїхала на людей. І щодня ця справа обростає новими версіями та фактами.

Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.

У тій аварії постраждала Оксана Євтєєва. Вона мало що пам’ятає. Тільки-но отямилася після штучної коми. Ледь-ледь почала говорити та їсти. Їй не дозволяють дивитися телевізор і користуватися телефоном.

«Вона трошки приходить до тями, але постійно просить: «Дайте мені телефон. Я хочу подзвонити Саші! Де моя Діана? Чому Саша не дзвонить?», — говорить батько дівчини Ігор Берченко.

Її Саші та Діани більше немає. Від неї ретельно це приховують. Її коханого вже поховали без неї. А тепер — і її сестру Діану, молодшеньку в родині. Вона до останнього хапалася за життя. Перед смертю їй навіть ставало краще. Але з коми вона так і не вийшла. Діану поховали у білій сукні. Вона збиралася заміж. Їй було 20. Вона — ровесниця Олени Зайцевої, яку звинувачують у цьому кошмарі.

Зайцева нині в СІЗО. Житиме тут найближчі місяці – з телевізором, душовою кабіною та вбиральнею однією на всіх. Тобто на десятьох людей. Із нею в камері — ще 9 жінок, яких звинувачують у тяжких злочинах. І дівчині, яка на суді була у взутті за 835 фунтів – це понад 30 тисяч гривень, – важко було звикнути до такого оточення. Вона просить консультацій психолога. Відмовляється від тюремної їжі. Їсть лише хліб і те, що з дому приносять. Навідуються тільки мама й адвокат.

У справі Зайцевої цього тижня з’явилися нові подробиці.

ВідеоРодини загиблих під колесами «Лексуса» у Харкові відмовляються брати компенсацію від Зайцевих

ЩО БУЛО ДО…?

До жахливої аварії був ресторан. Не з дешевих. Зовсім поруч з Харківським університетом імені Каразіна, де вчилася Зайцева. Тут вона була постійною клієнткою. Інколи приходила з мамою, інколи з подругами. Але завжди сиділи спокійно, без гамору. І без алкоголю, кажуть офіціанти. І того вечора теж. Офіціант каже, що алкоголь у них вона не пила.

НОВИЙ СВІДОК?

З’явився якийсь загадковий поліцейський. Один з тих, хто приїхав на місце аварії першим, анонімно розповів пресі, що сказала йому Зайцева одразу після аварії. Фактично, це нагадує щиросердне зізнання:

» Щойно я до неї підійшов, вона сказала мені: «Я бачила ситуацію і думала, що встигну проскочити перехрестя. Я бачила бічним зором Volkswagen». Уже потім її адвокат заборонила їй з усіма спілкуватися».

А далі, коли поліцейські проводили експертизу на вміст алкоголю чи наркотиків, Зайцева нібито зізналася, що вживає знеболювальні пігулки вже 10 років. Відтоді, як з мамою потрапила в аварію і сильно травмувала голову. Як розповів один з наближених до родини Зайцевих, її після того зшивали по шматках.

У сечі Зайцевої знайшли опіати. В інструкції до пігулок, які нібито вживала Зайцева, вказано, що в складі є кодеїн — це похідна від опіуму речовина. Але у протипоказаннях чорним по білому написано: особливо обачними треба бути людям, які працюють зі складними механізмами та кермують авто. Це означає, що сідати за кермо дівчина не мала права. А тому завідомо наражала себе та інших на небезпеку щоразу — від моменту отримання прав і машини.

ЩО ДАЛІ?

На відеокадрах слідчі намагаються відтворити події того дня. Попереду ще десятки різних експертиз. Їх треба встигнути провести до грудня. Тоді продовжиться суд, який має винести вирок винному в трагедії. І ці експертизи мають встановити, на яке світло їхав тоді Геннадій Дронов — інший учасник ДТП — на жовте чи зелене, як він сам стверджує. Зараз Дронов у лікарні, його постійно супроводжує охорона. І просто в лікарні слідчі проводять допити.

А рідні тих, хто постраждав, щодня бігають до лікарень або на могили. Жінці, що поховала доньку й онуку, мати Зайцевої пропонувала гроші. Але та відмовилась. Бо ніщо «не поверне її дівчаток».

І досі у тяжкому стані лишається вагітна на п’ятому місяці Жанна Власенко. Щотижня її малюк росте, готується до життя. Його появи довго чекали. Але мама поки що спить уже тиждень – у медикаментозному сні. У її голові гематома, зламаний таз… Лікарі вирішують: цей безперервний сон продовжити.

«Черепно-мозкова травма супроводжується певним психомоторним збудженням. Що може призвезти до непотрібного додаткового тонусу матки. І сам собою активний рух з огляду на травму їй не підходить», — говорить лікар.

«Вона переживала, відвідувала всі курси для молодих мама, ходила на йогу, вона все робила», — згадує сестра Жанни Тетяна.

На лікування скалічених, на похорони загиблих гроші виділяє Харків, із позабюджетних коштів. Але найбільше цих людей рятують гроші небайдужих.

«Виділяються (кошти). Поки останній потерпілий не вийде з лікарні, ми суму сказати не зможемо. Потім ми їх оприлюднимо. Найбільше там залучені гроші людей, які не байдужі до цієї трагедії», — каже директор Департаменту з питань інформації та зв’язків з громадськістю Харківської міської ради Юрій Сидоренко.

Ті, хто менше постраждав, після лікування збираються позиватися проти Зайцевої. Але що вони можуть отримати від студентки, яка навіть того страшного дня наїхала на них не на власному, а на батьківському авто?

«У цій ситуації в кримінальному праві, як правило, люди, яким потім буде висунуто звинувачення, самі ініціюють і самі знаходять ці кошти», — говорить адвокат Павло Марцонь.

«Нам ніхто не поверне нашу Діаночку. Більше мені нічого сказати. Навіщо мені компенсації? Що мені за їхні компенсації — туфлі купити з кросівками, або, може, Сашу повернути? Яка може бути компенсація, коли я повинен сказати Оксані, що Саші немає? І Діаночки немає?», — говорить Ігор Берченко.

І кожному з тих, хто вижив, ще треба навчитися жити після тяжких травм. Декому в буквальному розумінні — як дітям вчитися: їсти, ходити, навіть говорити. Оксані доведеться ще дізнатися, що її Саші і Діани більше немає. А нам усім зрозуміти — ми всі беззахисні чи здатні хоч щось змінити на катастрофічно небезпечних вулицях, зупинках і пішохідних переходах. Наступного дня позашляховик, приміром, промчав на червоне світло тим жахливим перехрестям. Пронесло. Але думаєте, він це зробив востаннє?

Наталія Ярмола, Мар’я Уманська

А поделиться?