Харьковчанам рассказали об истории литературы города


В Харькове прошло оригинальное мероприятие «Вечер Истории». Харьковчанам рассказали об истории литературы Слобожанщины и Харькова. Темой мероприятия стал «Харьков литературный от Семена Климовского к Марку Терена», от 18 века до 21.

Лектором выступила старший преподаватель кафедры украинской и мировой литературы ХНПУ имени Сковороды, автор одиннадцати хрестоматий по литературе для украинской школы Антонина Яковлева

Лектор, в своем вступительном слове, рассказала присутствующим про перипетии развития литературы и города.

«Слобожанщина та місто Харків — багаті на красне письменство. Від часу перших поселень і до сьогодні не вичерпується життєдайна криниця Талантів на цих землях.

Література Слобожанщини сягає корінням у давнину й пов’язана з народною творчістю. Легенди, перекази, пісні, казки та приказки наших предків сповнені мудрості й любові до цієї землі й готовності її захищати від ворогів. Недарма ж в основі багатьох фольклорних творів Слобідського краю є тема боротьби з кочовою Ордою, тотемом якої був Змій.

Відкритий у Харкові 1726 року колегіум став основним центром просвіти й мистецтва. Ймовірно, саме в ньому навчався талановитий поет і мислитель С. Климовський, відомий у нас як козак-піснетворець, а в Європі як автор пісні «Їхав козак за Дунай».

З легкої руки мандрівного філософа Г. Сковороди у ХІХ столітті наш край розбуявся мистецьким цвітом: тут тобі і Г. Квітка-Основ’яненко, і митці Харківської школи романтиків, які своїми талантами й наробками не гірші за поетів інших країн, тут тобі і Б. Грінченко, Я. Щоголів та І. Манжура, які продовжили попередні традиції й підготували ґрунт для модерної літератури кінця ХІХ — початку ХХ століття — Х. Алчевська, П. Грабовський.

Після розпаду імперії на початку ХХ століття саме харківці виявилися піонерами у творенні нових синтетичних форм мистецтва у вітчизняному культурному просторі. Це був справжній Ренесанс, який називали і «червоним», і «розстріляним»… Харків у цей час стає літературною й театральною Меккою. Нам ще треба дорости, щоб навчитися читати й розуміти геніальні, незвичні твори, які заповіли нам наші земляки, і ті, кого наше місто покликало до себе, щоб потім, на жаль, багатьох із них знищили чи кинути на тривалий час у забуття — М. Хвильовий, М. Куліш, М. Йогансен, Ю. Шпол, М. Семенко, А. Любченко, М. Ірчан, В. Бобинський, Остап Вишня і багато-багато інших.Після ІІ Світової війни літературне життя поновлюється на Слобожанщині. У другій половині ХХ століття письменницька організація міста поступово відроджує кращі традиції попередників, хоча багатьом із когорти повоєнних митців, серед них І. Муратов, В. Мисик, В. Боровий, В. Бондар, Р. Третьяков, С. Шумицький, І. Христенко доведеться поплатитися здоров’ям, свободою, а декому і життям. Їм на зміну прийдуть талановиті, патріотичні митці О. Ковальова, В. Бойко, А. Перерва, С. Сапеляк.

Сьогодні ми маємо можливість пишатися відомими, як у нас, так і за межами країни письменником С. Жаданом, оригінальними авторами Р. Мельниковим, С. Ушкаловим, І. Зарудком. Буйно розцвітає й жіноча література, представлена талановитими поетесами нашого краю — О. Рибка, О. Бойко, М. Терен», — рассказала собравшимся Антонина Яковлева.

Проект «Вечера истории Харькова» организовали — фонд «Харьков Манящий» и ГО «День музыки», принял на своей территории Хаб социальной активности «Студия 42», при содействии Молодежного совета при Харьковском городском голове и Харьковской Филармонии.

Автор, Фото: Александр Кузьменко

А поделиться?