Харківські науковці винайшли атомну бомбу на 2 роки раніше, ніж американці


Американці увійшли в історію як перші винахідники атомної зброї. Та, виявляється, харківські науковці випередили колег зі США на 2 роки. Чому ж тоді Радянський Союз віддав пальму першості Америці?

1942 рік. Президент США Франклін Рузвельт дав старт таємному проекту зі створення атомної бомби під кодовою назвою «Манхеттен». А вже 6 і 9 серпня 1945-го сталися події, які змінили хід історії. Сполучені Штати Америки скинули дві атомні бомби на японські міста Хіросіма і Нагасакі, прискоривши, у такий спосіб, завершення Другої світової війни. Тоді світ уперше побачив наслідки атомного бомбардування. Від двох бомб загинуло понад 200 тисяч людей, а японські міста в буквальному сенсі були стерті з лиця Землі. Та, виявляється, першими винахідниками атомної зброї були не американці.

У 30-х роках минулого століття Харків був найпотужнішим науковим центром СРСР. Місто називали «світовою столицею фізики». З усього Радянського Союзу сюди приїжджали найталановитіші науковці. У 1932 році вчені Харківського фізико-технічного інституту зробили феноменальне відкриття – вони розщепили ядро урану. Так у фізиці почалася нова ера, а перед військовими відкрилася перспектива отримати зброю небаченої потужності.

Раніше ми писали, що Радянська влада підірвала в Україні потужну ядерну бомбу

У 1940-му харківські фізики Володимир Шпінель та Віктор Маслов під керівництвом нобелівського лауреата Лева Ландау представили сенсаційний проект. Вони довели: ядро урану шляхом ланцюгової реакції можна збагатити до такої міри, що воно підірветься. За це відкриття по суті атомної бомби вони одержали авторське свідоцтво номер 6353. Та дозволу на продовження розробки ядерного заряду не було. Проект майже рік гуляв кабінетами чиновників. Радянській владі відкриття харківських фізиків видалося епізодом з фантастичного роману, який ще й потребував колосальних фінансових інвестицій.

Після того, як у 1945 році радянська делегація відвідала Японію, в СРСР усвідомили силу нової американської зброї. Водночас розвідка доставила Сталіну секретний документ. Згідно з планом «Дропшот» Вашингтон планував нанести удар по стратегічних об’єктах СРСР. Долю японських міст мали повторити Москва, Ленінград, Київ та Харків. Тоді радянське керівництво і згадало про дослідження харківського інституту. Сталін наказав негайно почати роботу над радянським ядерним проектом. Та на той момент п’ятеро ключових науковців вже були розстріляні, одинадцять, включно з Ландау, відбували покарання в таборах, а Маслов загинув на фронті. Тому усі розробки українських вчених перевезли до Москви.

Аби пришвидшити створення атомної бомби, в СРСР вдалися до такої тактики: спершу до США у всі конструкторські бюро відправили групу розвідників на чолі з киянкою Єлизаветою Зарубіною, кодове ім’я «Вардо». Там вона встановила контакт з дружиною американського фізика Роберта Оппенгеймера, якого називають «батьком атомної бомби». Саме від агентури Радянський Союз й отримав цінні матеріали з ядерних розробок проекту «Манхеттен».

А далі Сталін запросив до СРСР німецького фізика Манфреда фон Арденне. Раніше він працював над створенням атомної бомби для Гітлера. Разом з Арденне приїхало більше ніж триста німецьких фізиків, зокрема Нобелівський лауреат, один з розробників ракет ФАУ-3, Густав Герц. Одночасно з окупованої радянськими військами Східної Німеччини до Москви вивезли обладнання кількох наукових інститутів та лабораторії Сіменс. 29 серпня 1949-го на полігоні в Семипалатинську, що у Казахстані, СРСР провів успішне випробування ядерної зброї. Так за допомогою колишніх нацистських вчених та даних від розвідки і створили першу радянську атомну бомбу.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Ядерное оружие Ким Чен Ына может положить конец человеческой цивилизации

05.11.2017

А поделиться?