Електоральний ракурс децентралізації на Харківщині: вибори в Оскільській ОТГ


Віталій Носачов, експерт  |  Вівторок, 17 жовтня 2017, 10:01

У третьому аналітичному матеріалі з циклу «Електоральний ракурс децентралізації на Харківщині» розглядаються вибори в Оскільській ОТГ Ізюмського району.

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» наводить історичні передумови створення громади на кордоні з Донецькою областю, досліджує списки кандидатів, а також розмірковує, чому за наявності в Україні трьох із половиною сотень політичних партій залишається реальна можливість безальтернативних виборів.   

Оскільська громада: між Донбасом та Ізюмом

Територія тих 4-х сільських рад (Оскільська, Капитолівська, Комарівська, Студенокська), які утворили об’єднану територіальну громаду, досить компактно розташована між Ізюмом та кордоном, що сполучає Харківську область з Донецькою. Такий формат об’єднання не був передбачений початковим варіантом Перспективного плану формування території громад Харківської області, але наприкінці літа до плану були внесені відповідні зміни.

Втім, доцільність саме такого поділу й наразі викликає сумніви: територія Капитолівської сільради глибоко вклинюється зі сходу у територію Ізюмської міськради, та й взагалі, Капитолівка завжди тяжіла до райцентру і за планами розвитку мала стати його частиною. Напевно, вирішальною тут стала економічна мотивація: саме на території Капитолівської сільради розташовано Ізюмський комбінат хлібопродуктів, надходження від якого, ймовірно, стануть основою економіки майбутньої ОТГ. Відповідно, об’єднання з невеликим селом Оскіл залишатиме Капитолівці більше впливу на ухвалення рішень і розподіл доходів, ніж фактичне поглинання з боку Ізюму.

З іншої сторони прямо в територію громади заглиблюються кілька сіл Донецької області (Кримки, Олександрівка), тісно пов’язані з Оскільщиною, але належних до іншого регіону, через що об’єднання в одну територіальну громаду, за діючим законодавством, є неможливим.   

Сільська рада

Населення

Населенні пункти

Оскільська

3225

с. Оскіл (3217), с. Букине (8)

Капитолівська

1878

с. Капитолівка (1485), с. Діброва (393)

Комарівська

714

с. Комарівка (528), с. Миколаївка (186)

Студенокська

1823

с. Студенок (1440), с. Пасіка (45), с. Яремівка (338)

Джерело: дані з Порталу об’єднаних громад України

* ймовірно, на цьому Порталі наведені трохи застарілі та завищені дані, які, втім, дозволяють скласти цілісне враження щодо чисельності мешканців і співвідношення за цим параметром населених пунктів.

Економіка громади заснована, перш за все, на сільському господарстві. Специфіка майбутньої громади полягає в тому, що ключове підприємство розташовано не в самому Осколі, а у Капитолівці. Це філія державної продовольчо-зернової корпорації «Ізюмський комбінат хлібопродуктів», а також велике зерносховище, що якраз будується на окраїні Капитолівки.

Тож найбільший підприємець і роботодавець усієї майбутньої ОТГ – це директор «Ізюмського комбінату хлібопродуктів» Ісламов Вісхан Алавдійович. Він же – депутат обласної ради від Ізюмського району (представляє «БПП-Солідарність») і один з імовірних майбутніх кандидатів у народні депутати від партії влади.

Окрім аграрного потенціалу громади, слід відзначити й рекреаційний: річка Оскіл та Червонооскільське водосховище приваблюють туристів з Харківської та Донецької областей, а також бажаючих побудувати собі поблизу водоймищ дачні будинки. Напевно, саме аграрний та рекреаційний ресурси будуть покладені в основу стратегічного плану розвитку ОТГ, розробку якого в Осколі хочуть довірити київським науковцям.

Електоральні традиції та особливості  

В електоральній історії Ізюмщини є багато цікавих сторінок – як віддалених на сторіччя, так і з недалекого минулого. Наприклад, у буремному 1917 році депутатом до Всеросійських Установчих зборів від території сучасної ОТГ став вчитель, український есер Іван Кравченко. А у 1918 році місцевий отаман, уродженець Цареборисова Григорій Савонов навіть створив Студеноцьку демократичну партію.

Вибори до Верховної Ради 2014 року на 6 дільницях нинішньої Оскільської ОТГ (ДВК № 630485, 630486, 630493, 630494, 630495, 630497) принесли перемогу «Блоку Порошенка» — 24,6% (у цілому по Ізюмському району – 19,4%, по Харківщині – 15,2%). Інші знакові партії здобули наступні відсотки: «Опозиційний блок» отримав 19,7% (18,4% у цілому по Ізюмщині), «Народний фронт» — 6,8% (9,3% у цілому по району), «Батьківщина» — 3,6% (при районних 6,5%).

Але найбільшою мірою ці відхилення пояснюються не стільки електоральною специфікою, скільки фактором «контрольованого голосування» на дільниці № 630497, де розташовано Червонооскільський інтернат для людей похилого віку. «Блок Порошенка» на цій дільниці підтримали 75,8%, а маловідомого на Ізюмщині кандидата по мажоритарному округу від БПП (Олега Лущика) – 58,5% (при загальному результаті 15,7% по всьому одномандатному округу №177).

Кандидати на виборах 29 жовтня

Після тривалої радянської епохи безальтернативних виборів та однопартійності, в незалежній Україні за 26 років спостерігається справжній «партійний бум» – станом на 2017 рік зареєстровано понад 350 політичних партій. І, як не дивно, це жодним чином не гарантує альтернативності (хоча б формальної) виборів на сільському чи селищному рівнях. На виборах Оскільского сільського голови у 2015 році балотувався лише один кандидат – Генадій Загоруйко. Він і переміг, обравшись вже вчетверте (вперше сільським головою Генадій Загоруйко став у 2002 році, до того працювавши вчителем історії).

Діючий голова Оскільської сільради планує очолити і об’єднану громаду, балотуючись від президентської «БПП-Солідарності». Це вже далеко не перша партія влади, з якою співпрацює Генадій Загоруйко, судячи з усього, керуючись принципом «інтереси громади – понад усе». Маючи значну особисту підтримку, Геннадій Загоруйко був би фаворитом цієї виборчої кампанії, висуваючись від будь-якої з політичних партій, а узгодження його кандидатури з президентсько-адміністративною вертикаллю майже нівелює можливість обрання іншого претендента на цю посаду.

Для обласної «БПП-Солідарності» в іміджевому плані важливо показати (не стільки виборцям, скільки центральному керівництву) переможний результат 29 жовтня, але як і у випадку Зачепилівської ОТГ, весь позитив може бути перекреслений безальтернативним форматом виборів. Ймовірно, балотування маловідомої самовисуванки Тетяни Майбороди, яка за офіційними даними перебуває у декретній відпустці, покликане запобігти цьому іміджевому негативу від безальтернативного голосування та легітимізувати вибори.

Цікавіша ситуація з іншими 18-ма виборчими кампаніями. Обирається 22 представники від усіх сіл (громаді не вистачило всього кілька десятків виборців, щоб мати склад ради з 26-ти депутатів). Але компаній – лише 18, бо у 4 округах балотується по одному депутату. Всі вони, що характерно, на минулих виборах були самовисуванцями, а зараз представляють одну політичну силу – «БПП-Солідарність».

За професійною ознакою кандидатів від президентської сили можна поділити на такі умовні групи:

робітники «Ізюмського комбінату хлібопродуктів»;
діюча бюрократія місцевого самоврядування;
приватні підприємці (здебільшого, аграрії);
освітяни та лікарі.

ВО «Батьківщина» виставила 9 кандидатів, серед яких вирізняється голова «Спілки ветеранів АТО» Віталій Смоляров, син колишнього сільського голови Микола Квітка, працівниця районного відділу освіти і громадська активістка Тетяна Гуцаленко. Цікаво, що ці кандидати в принципі толеруються сільською владою і лояльні до влади району. А от партія «Укроп» висунула 8 кандидатів, що представляють переважно ізюмчан, яких у селах не знають.

Доволі активно балотувалися «комуністи»: партія «Нова Держава» висунула 6 місцевих кандидатів, 4 з яких були в списку партії до районної ради на виборах 2015 року. А от ще дві представлені в районній раді партії – «Наш Край» та «Партія пенсіонерів України» – вибори проігнорували.  

Досить дивно, що партія «Відродження», яка має другу за розміром фракцію в Ізюмській районній раді, «закрила» лише 8 з 22-х округів. Особливо це контрастує з інтересом, який до Осколу ще влітку проявляв народний депутат і екс-голова партії «Відродження» Віктор Остапчук. Незважаючи на адміністративні чинники, на парламентських виборах 2014 року Віктор Остапчук упевнено переміг обох своїх опонентів на території сучасної Оскільської ОТГ (здобув 40,7% проти 27,2% у Андрія Ровчака та 17,2% у Олега Лущика), тому активна публічна позиція народного депутата, напевно, могла б спонукати виборців голосувати за тих чи інших кандидатів.

Також важливим аспектом є очікувана активність виборців, яка де-факто є індикатором залучення громади до процесу ухвалення рішень і легітимізує обраних представників в очах мешканців. На парламентських виборах 2014 року явка в цілому по громаді склала 48,4% (мінімум – 42% у Червоному Осколі, максимум – 95% в інтернаті того ж села). На місцевих виборах 2015 року явка була на рівні 57%. У той же час, вибори у Нововодолазькій ОТГ (квітень 2017 року) вже продемонстрували, що фактична безальтернативність може суттєво демотивувати виборців (причому як прихильників, так і опонентів діючого сільського голови). 

Висновки

1. Економічна спроможність Оскільської громади, утвореної на території 4-х сільських рад Ізюмського району, гуртуватиметься на аграрному та рекреаційному потенціалі ОТГ. Зокрема, основним джерелом власних податкових надходжень у місцевому бюджеті буде «Ізюмський комбінат хлібопродуктів», розташований в селі Капитолівка.

2. Відповідно, значний вплив на політику в громаді матиме директор цього підприємства – Вісхан Ісламов, який є діючим депутатом Харківської обласної ради. На виборах 2015 року Вісхан Ісламов представляв «БПП-Солідарність» та здобув у своєму окрузі №84 (територія всього Ізюмського району) 2526 голосів (34,1%).

3. Діючий сільський голова Осколу Геннадій Загоруйко вперше обрався на цю посаду в 2002 році та послідовно співпрацював з усіма партіями влади. Наразі він представляє ту ж політичну силу, що і Вісхан Ісламов: Геннадій Загоруйко був висунений на посаду голови ОТГ «БПП-Солідарністю». У громаді Геннадій Загоруйко користується значною підтримкою, і, фактично, виступає безальтернативним фаворитом. Ймовірно, саме для уникнення формату безальтернативних виборів була зареєстрована друга претендентка на посаду голови ОТГ – Тетяна Майборода (1989 року народження, самовисування).     

4. На виборах 22 депутатів ради ОТГ свої кандидатури подали 5 партій – «БПП-Солідарність», «Батьківщина», «Нова Держава», «Укроп», «Відродження». Показово, що на 4 округах зареєструвалися лише по одному кандидату (від партії влади). Саме кандидати від «БПП-Солідарності» у більшості випадків є фаворитами своїх локальних кампаній, тоді як жодна з інших партій не зуміла закрити навіть половину округів, а деякі з поданих кандидатур не мають жодного відношення до території громади. В цілому ж, на рівні місцевих виборів у сільській місцевості (особливо за мажоритарної системи) партійний фактор вкрай слабко впливає на мотивації голосування виборців.   

Віталій Носачов, експерт, Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»

Матеріал підготовлений у рамках проекту, який реалізується за фінансової підтримки Європейського фонду демократії (EED) та Уряду Канади

А поделиться?