Без каналізації, газу і тепла – нелюдські умови життя на Харківщині


У чугуївській гуртожитку старенькі гріються на вулиці – у їхніх квартирах трохи більше 10ºС. Навчена досвідом пані Олена готує ще й кожухи та ковдри. Минулу зиму, згадує, ледь пережили, в квартирі стояла паморозь. Газ у гуртожитку відрізали ще торік через борги кількох несумлінних сусідів. Тепер жінка, хоч і сплачує все до копійки – вимушена страждати.

Через несправність мережі електрика ледь жевріє – чайник закипає півгодини. Аби не вмерти з голоду – жінка з пенсії у 1500 – відірвала третину й придбала балон із газом, готує їжу собі й немічним сусідкам. Для цієї пенсіонерки вийти у вбиральню – вже подвиг – каналізації немає, туалет на вулиці. Водогін до будинку також не підведений. І в таких нелюдських умовах живуть 8 родин.

Дивіться: Працюємо до смерті, тому що на 1600 не прожити. Як живуть пенсіонери в Україні.

Всі вони по 30-40 років пропрацювали на харківському велозаводі – саме від нього у 70-х отримали ці квартири. Та нині  тут не до колишніх передовиць – компанія – банкрут. Люди хотіли викупити помешкання за акції колись успішного підприємства, та марно.

Люди просили захисту в міській раді, там кажуть – про проблеми пенсіонерів знають, але вдіяти нічого не можуть, гуртожиток на балансі велозаводу і втручатися у їхні справи просто не мають права. Та й не дуже хочуть – будинок майже аварійний.

Перемовини з велозаводом уже ведуть, однак юридично передача приміщеня в комунальну власність –  процедура тривала. Поки ж планують поставити у приміщенні буржуйку – аби люди хоч якось пережили зиму.

Раніше ми писали, що у Луцьку поліція ходить по дворах зі зварюванням та масово спилює шлагбауми.

Опубліковано Жовтень, 22 в 15:02

2017-10-22

А поделиться?